Чё за дела, мои ребята? Ну, что, вот вам мой рассказ о том, как я купила еду с ТГК и тусила в клубах до утра! Приготовьтесь, я жгу словами, будто курю на автопилоте!
Значит, был один день, на который я решила накатить закладки и отправиться в мир реального кайфа. Знаете, кайф - это когда ты находишься на такой волне, что словно находишься в режиме автопилота.
Началось всё так: я нашла своего дилера, малака, который обещал закладки с ТГК. Я подрубила музыку, закатила себе сплит и поехала к нему на морф. Когда я приехала к парню, он уже улыбался и держал в руках мою желанную порцию.
- Вот, держи, это для тебя, - сказал мой дилер и протянул мне пакетик со свежим ТГК.
Я сказала ему спасибо и отъехала в сторону клуба. Залетела в магазин, купила себе фен и пыха, чтобы не заскучать на танцполе.
Я вбежала в клуб, и там уже кипела жаркая атмосфера. Басс рвал душу, а люди на танцполе двигались, словно наркоблаженные боги. Я решила отдать тексту фен и пинка (кокс), чтобы разжечь в себе огонь кайфа.
Все было по-наркомански: грандиозные тусовки, в которых все смотрели на тебя, словно ты настоящий бог. Каждый пришелец был настолько высок, что никто даже не заметил, как я прокралась на сцену и начала рассказывать свой рэп про наркотики.
Я была на эйфории, словно плавала в океане из кайфа. Этот вечер был фристайлом моей жизни, где я была королевой клубов. Каждая моя фраза проникала в сердца аудитории, и они отдавали мне свою энергию.
Но в конце вечера, когда притормозила эйфория, я почувствовала, что осела на дне. То был вечер на максималках, но мы все знаем, что в конце вечера всегда наступает дно.
Я решила закончить этот вечер и отправилась домой. Они могут подарить моменты безумного кайфа, но потом оставить тебя на пустом месте. Мои друзья, не ловитеся на эту игру, лучше ищите свою настоящую страсть и отдыхайте с друзьями, не употребляя вредные вещества.
Так что закругляйтесь, братва, и не забывайте, что настоящий хай находится в музыке и в душе каждого из нас!
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.